Хто з нас у своєму житті хоч раз не зловживав добродушною усмішкою і прихильністю банківського охоронця, ракетою прямуючи до нього з тисячами запитань, щойно минув вхідні двері: «А банк працює? А обід колись? А каса де? А банкомат чек не дав! і навіть: «А он там собачка забігла! Виженіть її!» Загальновідомим уже став факт: хочеш знайти адміністрацію – знайди охоронця, щоби запитати, де знаходиться адміністрація.
Адже постовий охоронець у подібних місцях для багатьох і довідковий центр, і стійка реєстрації, і навіть часом бюро знахідок – така собі пострадянська бабуся з рисами супер-героя. Якщо трапляється щось звичайне або, навпаки, незвичайне – за порадою «що робити?» йдуть, звичайно, до нього. Цілком зрозуміло, що охоронець – це та людина, яка з більшою ймовірністю першою отримає інформацію про щось надзвичайне – наприклад, про мінування. А враховуючи частоту періодичних масових атак «мінерів» (одна з останніх трапилася нещодавно – 11 червня цього року, коли протягом доби надійшла інформація про мінування одночасно цілих 128 об’єктів у Дніпропетровській області), ми вважали за необхідне з’ясувати, якою має бути оптимальна взаємодія відвідувачів, персоналу та спецслужб у подібних ситуаціях. На запитання відповідав начальник ДПРЧ-26 з охорони Довгинцівського району Кривого Рогу, майор служби цивільного захисту Анатолій Ващенко.
Відповідає Анатолій Ващенко: «Нікуди не тікати та нікого не шукати. Адже приміщення, в якому ви теоретично знаходитиметеся, може мати велику територію і ви просто втратите час. Відразу ж дзвоніть «101» або «102», після чого на місце відправлять пожежно-рятувальні служби та правоохоронні органи. А ви зможете тим часом знайти адміністратора, охоронця, консультанта – будь-кого, хто зв’яже Вас з керівництвом об’єкта для передачі інформації. Пам’ятайте, що до будь-яких повідомлень щодо мінування або знаходження вибухонебезпечного предмета слід ставитися як до реальної ситуації. Дійте швидко, спокійно, злагоджено».
Випадок #2. Підозріла річ. Ви зайшли, наприклад, скажімо, в магазин електроніки і біля однієї з вітрин побачили дитячий рюкзак, але ні дітей, нікого чи, кому він міг би належати, поблизу немає. Що робити? Чи потрібно перевіряти знахідку на відповідність будь-яким характеристикам вибухонебезпечного предмета?
Відповідає Анатолій Ващенко: «Пам’ятайте – немає таких предметів, які б не можна було замаскувати під вибуховий пристрій. Тому нічого не чіпайте і дзвоніть «101» або «102». Вирішити – вибухонебезпечний предмет чи ні, може лише експерт. Ми кілька разів виїжджали на ідентифікацію залишених у під’їздах багатоповерхових будинків сумок. Також у нас був випадок, коли в одному з відділень банку вчителька забула портфель із зошитами, як уже після приїзду оперативної групи було встановлено. Але адміністрація поставилася до цього портфеля як до небезпечного. Було здійснено евакуацію людей, а приміщення було оглянуто за протоколом піротехнічним підрозділом. Тому, як бачите, це цілком нормально – вважати предмет небезпечним та повідомляти правоохоронні органи лише на підставі того, що вам так здається. А поки ви очікуєте на приїзд спецслужб, негайно слід звернутися до персоналу охорони або адміністрації об’єкта – кого знайдете першими. Вони допоможуть організувати безпечний режим до приїзду спецслужб».
Випадок #3. Евакуація. Перебуваючи у громадському місці, наприклад, у відділенні банку, до людей вийшов співробітник і повідомив наступне: «Шановні громадяни, трапилася непередбачена аварійна ситуація. Просимо всіх спокійно вийти з приміщення через праве та ліве крило по сходових клітках та відійти від будівлі на 200 метрів». Але ви стоїте прямо біля центральних сходів, які ведуть до центрального виходу, і вам здається, що спуститися нею буде швидше та безпечніше для Вас. Охоронець Вас не пускає та просить пройти через праве або ліве крило будівлі. Чи має право вказувати порядок евакуації?
Відповідає Анатолій Ващенко: «Так, має. Співробітники об’єкта, у тому числі й охорона, добре обізнані про порядок евакуації з будівлі та будуть виробляти її відповідно до заздалегідь розроблених та відпрацьованих методик. Крім того, на момент евакуації вони можуть мати інформацію про знаходження передбачуваного вибухонебезпечного предмета. Тому розумно буде прислухатися до їхніх рекомендацій. Адже ваше завдання – зберегти своє життя і не нашкодити життю людей, що знаходяться поруч із Вами. Важливо, щоб усі ви спокійні та швидко вийшли з приміщення. А для цього потрібно діяти повільно, злагоджено та розважливо, уникаючи різноманітних конфліктів».
Випадок #4. Об’єкти зони ризику. Чи існує певний перелік ризикових об’єктів – таких, які найчастіше мінують чи евакуація з яких є скрутною? Чи варто планувати своє дозвілля, відвідування громадських місць з урахуванням подібних ризиків?
Відповідає Анатолій Ващенко: Такого переліку немає. Більшою мірою тому, що будь-який об’єкт при недотриманні норм пожежної безпеки можна перетворити на ризиковий. Можу дати одну пораду – де б не знаходилися, важливо мати мінімальне уявлення, як ви звідти йтимете у разі надзвичайної ситуації.
У нашому професійному середовищі, звичайно ж, поділяють приміщення відповідно до рівня складності евакуації. Наприклад, евакуацію ТРЦ, освітніх закладів, офісів виробляють стандартно, а от лікарні – це дуже складно… Адже одна справа вивести людей із торгового залу, інша – евакуювати хворих, підключених до апаратів життєзабезпечення та крапельниць.
У суспільстві помилково вважають, що складними об’єктами щодо евакуації є сади і школи. Це не так тому, що у цих установах висока культура поведінки у надзвичайних ситуаціях. Спецслужби регулярно проводять навчання із залученням учнів та персоналу (до речі, подібні навчання також проводимо і в ТРЦ). Крім того, у багатьох школах є служба охорони на КПП, яка, зокрема, стежить за пожежною безпекою».
Взаємодія охорони та спецслужб
Успішний результат ситуації – це результат злагодженого взаємодії. У наших структурах багато уваги приділяють налагодженню комунікації. Для цього, крім стандартних навчань, проводяться так звані навчання на взаємодію. Це вид навчання, коли ми відпрацьовуємо вміння працювати в одному ланцюзі з іншими спецслужбами: поліцією, піротехнічними службами, швидкими, міськими службами. Незважаючи на те, що сьогодні немає прописаних інструкцій щодо взаємодії між приватними охоронними структурами та державними спецслужбами, ми завжди на добровільних засадах залучаємо охоронні підприємства до проведення навчань щодо відпрацювання взаємодій. Адже персонал охорони, якщо такий є на об’єкті, є сполучною ланкою і допомагає нам, як мінімум, у трьох речах:
Запит даних. Охорона може передати інформацію спецслужбам, які прибули, про кількість людей, які перебувають у будівлі. Наприклад, згідно журналу обліку, якщо йдеться про офісну будівлю і такий облік співробітників присутній.
Дані відеокамер. Якщо йдеться про об’єкт, на якому не ведеться облік відвідувачів, охоронець може дати доступ до камер відеоспостереження, щоб подивитися, куди люди заходили та де хто може перебувати.
Передати інформацію. Охоронець може передати технічну інформацію про об’єкт: приміщення з обмеженим доступом, стан приміщень, знаходження електрощитової, місцезнаходження вибухонебезпечного предмета (що особливо важливо, якщо йдеться про об’єкти, що мають велику територію), іншу необхідну інформацію для проведення піротехнічних робіт та ідентифікацію предмета.