ПРОТИЗАКОНА ОХОРОНА
25 березня 2020 року уряд постановою № 239 вніс зміни до постанови «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова) від 11 березня 2020 року № 211, розширивши , які можуть працювати під час карантину. Але діяльність приватних охоронних служб так і не увійшла до цього списку.
Така неточність викликає багато запитань у керівників охоронних фірм. Глава асоціації охоронних підприємств Security Group Олексій Абусов чекав, що охорону таки включать до реєстру об’єктів, що функціонують за умов карантину. Ці очікування поділяли і колеги: «Дивно те, що в Україні визнали необхідність роботи комунальних служб, поліції, аптек та продуктових магазинів, СТО та компаній, які обслуговують оргтехніку, а охорони – ні. Хоча ці підприємства користуються послугами охорони, але про це забувають. Спочатку ми зіткнулися з тим, що місцева влада не хотіла брати списки людей для оформлення спецперепусток. Виникли проблеми зі своєчасним прибуттям охорони на роботу. «Нашим співробітникам доводилося виїжджати за 2-3 години, щоби вчасно потрапити на зміну. Деяких я розвозив власною машиною», – згадує заступник директора агентства безпеки «Камрат» Ігор Сорокін.
Через місяць з моменту публікації постанови Кабінет Міністрів України так і не вніс відповідні правки, які б дозволили охоронному бізнесу безперешкодно функціонувати. Охоронні підприємства вирішують ситуацію самостійно: організовують перевезення службовим транспортом, домовляються з клієнтами про отримання перепусток на охоронців, переводять співробітників на об’єкти, що знаходяться в пішій доступності від будинку. У ряді міст і регіонів муніципалітети пішли на зустріч, щоб розв’язати ситуацію, що склалася. Наприклад, 6 квітня мерія Кривого Рогу внесла працівників приватних охоронних структур, поруч із правоохоронцями та силовиками, до «Списку категорій працівників, які можуть користуватися громадським транспортом за службовим посвідченням/довідкою без спеціального пропуску».
У ШТАТНОМУ РЕЖИМІ
На відміну від більшості середніх і малих бізнесів, що повільно тліють на тлі нових жорстких карантинних заходів, у охоронних компаній роботи значно побільшало. Деяких співробітників перевели на дистанційний режим, але більшість працюють як і раніше. Це диспетчери пульта, групи мобільного реагування, охоронці та інспектори.
Затребуваною стала сторожова охорона. В асоціації охоронних підприємств Security Group зазначають, що перехід від технічних засобів захисту до фізичної охорони – не лише посилення захисту об’єкта, а й найбільш ефективне рішення для мінімізації фінансових ризиків у разі пограбувань. Якщо при договорі на технічну охорону сума матеріально-технічної відповідальності рідко коли сягає 20 000 грн, то за договору на фізохрану ця сума здатна перекрити всі можливі збитки. Йдеться про сто тисяч і навіть мільйони гривень.
Є й протилежна ситуація. Навчальні заклади, магазини, ресторани, ломбарди – всі ті, для яких фізична охорона забезпечувала контрольно-пропускний режим вдень, а вночі вони знаходилися під сигналізацією, перейшли виключно на технічну охорону, відмовившись від «фізики». «Ми змушені були перекладати співробітників, змінювати графіки чергувань, підлаштовуватися під обставини, що знову виникли. Як результат: жодного співробітника не відправили у відпустку власним коштом, – з гордістю зазначає Олексій Абусов і додає: – Вперше за 6 років ми не маємо дефіциту кадрів. Ми не давали жодних оголошень, але телефони обриваються: всі хочуть працювати в охорону. Багато менеджерів, відправлених у відпустку власним коштом, вирішують підзаробити в охоронній сфері, забуваючи про спеціальні знання та вміння, якими повинні мати охоронці. Усіх бажаючих взяти не можемо тому, що вони не мають необхідного охоронцю документа, що підтверджує розрядність».
У ГРУПІ РИЗИКУ
Охоронці не тільки залишаються однією з найбільш затребуваних професій під час карантину, а й постійно перебувають у групі ризику зараження Covid-19. Як показавши закордонний досвід, найбільш схильна до інфікування коронавірусом охорона, яка забезпечує контрольно-пропускний режим в громадських місцях (банках, супермаркетах, заводах та фабриках), групи особистої безпеки та працівники тюремної охорони. За повідомленням телеканалу DW, на 2 квітня у 122 в’язницях США інфіковано 29 ув’язнених та 30 охоронців. Після того, як Covid-19 виявили у п’яти охоронців єреванської в’язниці, до ізоляції відправили решту 28 співробітників охорони. У російському селищі Комунарка також ізолювали всю службу безпеки лікарні, оскільки один із охоронців підозрював коронавірус. Зараження співробітника охорони загрожує не тільки проблемами зі здоров’ям конкретної особи, її близьких і колег, але й великими неприємностями на об’єкті, що охороняється – від розкрадань і заворушень до вбивств і масового зараження. Власники охоронного бізнесу впроваджують жорсткі превентивні заходи та готуються до можливих збоїв через масове зараження персоналу Covid-19. «Забезпечити засобами захисту – це одне, а навчити правильно користуватися – ще одне завдання для нас як роботодавців, – каже Сергій Карась, директор охоронного агентства «Тайпан». – Наші мобільні групи постійно рухаються по місту, при цьому співробітники одну частину години знаходяться в закритому просторі – машині, другу – відвідують об’єкти, що охороняються. Не відомо, з ким вони контактували, з ким контактуватимуть за півгодини-годину. Постійне носіння маски, регулярна дезінфекція рук та поверхонь автомобіля – обов’язкові. Ми діємо за інструкцією ВООЗ. До деяких співробітників уже довелося застосувати штрафні санкції за недотримання протиепідеміологічних норм у робочу годину».
У тому, що важкі годинники вимагають нестандартних рішень, упевнень і Олексій Абусов: «Щоб наші співробітники не їхали громадським транспортом у робоче перевезення, ми змінили графік роботи. Якщо раніше зміна починалася о 8 чи 9 ранку, то зараз – о 10-11. Багато охоронців ми перевели ближче до місця проживання (на відстані до п’яти кілометрів), щоб вони могли ходити пішки на роботу. Також на годину карантину припинили практику заміни співробітників між різними об’єктами, намагаємось у разі потреби замінювати людину колега з цього ж об’єкта».
НОВІ ФУНКЦІЇ
На багатьох об’єктах контроль за дотриманням протиепідеміологічних вимог клієнти поклали, зокрема, на охорону. Якщо раніше охоронець супермаркету, здійснюючи контрольно-пропускний режим, стежив за тим, щоб до приміщення не увійшла людина, що добряче випила, або ж відвідувач з твариною, то зараз у її робочих інструкціях – контроль наявності маски та замір температури тіла відвідувачів. «Повимо обов’язкової дезінфекції рук та температурного скринінгу на КПП одного з криворізьких молокозаводів ніхто не пройде, – каже заступник директора з охоронної діяльності охоронного підприємства «КР1» Олександр Ярчук. – Охоронця буде серйозно оштрафовано, якщо на об’єкті не буде виконано протиепідеміологічних заходів».
На приватній території, наприклад у супермаркеті чи підприємстві, охоронець керується інструкціями та розпорядженнями замовника, тому може перешкоджати доступу відвідувачів. У випадку з об’єктами комунальної власності (парками, скверами, а також дитячими ігровими майданчиками та спортивними комплексами, що знаходяться на їх території) діє правило: виявити, попередити і вчасно повідомити правоохоронні органи. Олексій Абусов пояснює тонкощі роботи приватної охорони у рекреаційних громадських зонах: «Охоронець у парку не лише виконує завдання замовника, які прописані у договорі, а й не повинен перевищувати своїх повноважень, порушуючи цим права та свободи громадян. Якщо в ситуації з карантином місцева влада видала розпорядження про заборону на ведення господарської та розважальної діяльності (не працюють кафе, атракціони тощо), то охорона, виконуючи це розпорядження, має виявляти та фіксувати незаконну діяльність, а також вчасно повідомляти правоохоронні органи. І вже поліція буде відповідно реагувати. Якщо дитячий майданчик розміщений на території парку, що охороняється, і місцева влада (замовник охорони) дала розпорядження, що їй користуватися заборонено, то охорона його виконуватиме за такою ж інструкцією: попереджати громадян, які бажають ним скористатися, повідомляти про діючу заборону і, у разі потреби, викликати поліцію».
Інтернет-видання «Факти» повідомляє про правила поховання померлих від Covid-19, нібито розроблені українським штабом боротьби з коронавірусом. Вони передбачають, що охоронці цвинтаря та представники місцевої влади мають записати контакти всіх, хто був на похороні, стежити, щоб ніхто не відкривав труну з померлим. Про такі обов’язки охорони Олексій Абусов чує вперше: «По-перше, жодного такого документа я в очі не бачив. А по-друге, для мене не до кінця зрозуміло, як охоронець складатиме списки присутніх. Охорона не має права видобувати конфіденційну інформацію про людину: персональні дані та місце проживання. Охорону потрібно спочатку уповноважити на певні дії, повідомити відвідувачів цвинтаря, а вже потім зобов’язати громадян виконувати букву закону. Декілька слів з приводу норми «не відкривати труну». Охорона має повноваження тільки стежити за дотриманням приписів і у разі їх порушень повідомляти поліцію. Але треба розуміти, що в період карантину приймаються нестандартні рішення, спрямовані на те, щоб вірус не поширювався. Тому я схиляюся до того, якщо міська влада прийме подібне розпорядження, ми не обговорюватимемо його, а перейдемо до виконання. Але таке рішення мають спершу спустити на місцеву владу, а ті – передати до виконання на об’єкти».
ГІРШИЙ СЦЕНАРІЙ
Сподіваючись на краще, доводиться готуватися до найгіршого. Пандемія коронавірусу принесла багато біди у світі: спричинила не лише хвилю хвороб і смертей, а й інші явища серед наляканого жебрака суспільства. В Італії через карантин люди почали красти їжу в супермаркетах, у Нідерландах із закритого музею вкрали картину Ван Гога «Весняний сад», у США почастішали крадіжки авто (і це на тлі того, що в штатах одні з товарів, що купуються – це боєприпаси та зброю). «Уявіть, що на нас чекає! – З жахом розмірковує Олексій Абусов. – Враховуючи досвід цих держав, припускаємо, якщо українці продовжать сидіти в голодній ізоляції, місяці через два криміногенні умови в нашій області та країні будуть критичні. У «Тайпані» впевнені, що довго чекати не доведеться, і мародерства почнуться, як тільки держава закінчить гроші для виплат заробітних плат держслужбовцям. «Без засобів до існування залишаться не лише вчителі, – каже Сергій Карась, – а й силовики: люди у добрій фізичній формі, підготовлені (з урахуванням шестирічних військових дій у країні), які мають спеціальні знання та вміння. Вже з’явилася інформація, що бійців силових відомств відправляють власним коштом».
Суб’єктивні думки охоронних ТОП-менеджерів підтверджуються останніми опитуваннями соціологічних груп Рейтинг та Info Sapiens: з початку карантину кожен 10-й українець втратив роботу та частину березневої зарплати, а 63% опитаних вичерпають фінансові запаси вже до кінця квітня.
Більшість бізнесу стоїть у замороженому стані. Олексій Абусов зазначає: «Я припускаю, що малий та середній бізнес, який не має великих фінансових подушок, через брак грошей почне відмовлятися від охорони в травні-червні. Це станеться саме в період тих самих продовольчих бунтів та повстань, як в Італії, коли у людей на вулицях відбирали сумки з щойно придбаними продуктами, закликали до погромів та пограбування супермаркетів, магазинів техніки, ювелірок та складів. Упевнений, уряд залучатиме нацгвардію, посилюватиме охорону громадського порядку. Але перше, що почнуть розкрадати – бізнес, тому власники повинні чітко розуміти, як захиститися».
ГОТОВІ ДОПОМАГАТИ ПОЛІЦІЇ
Приватні охоронні структури, рівняючись на бізнес, готові допомагати країні уникнути поширення вірусу. Олексій Абусов наголошує: «Я спостерігаю, як український та іноземний бізнес вкладають гроші у вирішення ситуації. І якщо виникне потреба спільно з Національною поліцією патрулювати вулиці, то ми допоможемо. Така практика вже була. Близько 10 років тому служба охорони разом із поліцією забезпечувала громадський порядок».
Таким досвідом наділено й агенцію «Тайпан», якою керує Сергій Карась. Він зазначає: «Років п’ять тому наші мобільні групи допомагали поліції у пошуку підозрюваних. На жаль, результат співпраці не виправдав очікування з двох причин. Перша – це відсутність чітких завдань, цільових вказівок та налагодженої комунікації; друга – відсутність правових повноважень у охорони до низки дій, якими наділена поліція. Безперечно, ми готові допомагати. Але наша ефективність залежить від чіткості та практичності інструкцій, які регламентують партнерські взаємини приватних охоронних організацій із правоохоронними органами».