АВАНТЮРА З АВАНТЮР: ВІД ПОЛІЦЕЙСЬКИХ ДО БОДІГАРДІВ ЗА ПІВТОРА МІСЯЦЯ

Криворізькі інспектори підрозділу тактико-оперативного реагування (ТОР) кинули виклик і за 6 тижнів підготувалися на чемпіонат України з багатоборства тілоохоронців. Більш того, виступили краще, ніж більшість команд спецпідрозділів. Про підготовку та участь у змаганнях говорили з тренером команди Дмитром Романюком.

 – До 2015 року багатоборство тілоохоронців був досить камерним видом спорту – його види, правила і, втім, кістяк учасників залишався незмінним. Сьогодні ж серед виступаючих на чемпіонатах бачимо все більше учасників, чиї щоденні посадові зобов’язання ніяк не пов’язані з темою особистої охорони. Серед таких – інспектори роти ТОР з Кривого Рогу, які не просто виступили, а й показали результат кращий, ніж у половини учасників. Але хіба це означає, що тепер багатоборців-тілоохоронців можна зробити з будь-кого, хто має хоч якісь навички стрільби та водіння?

Можна спробувати, але в яку якість ці чималі зусилля виллються? Навички поліцейських – це тільки частина тих умінь, якими володіли хлопці, коли до мене прийшли. Наприклад, Микола Пужанський професійно бореться. Він, до речі, вихованець знаменитого тренера Володимира Коржака, якого, на жаль, цього року не стало.

Я їм казав: «Я б за вас не взявся, якби не знав, які ви насправді». За півтора місяця підготувати команду – це авантюра з авантюр. Не хотілося готуватися так, щоб глядачі під час виступу посміювалися, приставляючи долоню до рота. Хотілося виступити гідно, на певному рівні. У них це вийшло. Єдине, що не вдалося, – це стрільба. Не хочеться, звичайно, говорити про реформу МВС і про те, що поліцейські мало стріляють з табельної зброї … Але це вплинуло на результати нашої команди. Частково вийти з ситуації допомогли тренування в школі практичної стрільби Disciplina. Завдяки заняттям там вони відстрілялися десь посередині і за підсумком стали одинадцятими серед двадцяти семи учасників, залишивши за спиною багато команд спецпідрозділів, які, до речі, працюють безпосередньо за профілем.

 – На локації Disciplina і відбулася Ваше знайомство?

Так, нас об’єднала тема стрільби. Першим вирішив прийти спробувати потренуватися в Disciplina Микола Пужанський, взяв участь в наших локальних змаганнях на базі ССК «Ведмідь». Йому це так сподобалося, що він підтягнув своїх колег – Андрія Голосенка, Максима Журбу, Володимира Д’яконова та Михайла Сташевського. Зараз ці хлопці – дипломовані спортсмени Міжнародної конфедерації практичної стрільби і можуть брати участь в матчах зі стрільби різного рівня – чемпіонатах країни, Європи або ж світу.

 – Якщо інструкторство в Disciplina – Ваша робота, то який мотив тренувати на змагання бодігардів? Адже це була абсолютно добровільна місія, за яку ні Ви, ні хлопці не отримали особливих почестей, а навпаки, на скільки я знаю, доводилося йти на жертви: приділяти час підготовки на шкоду сім’ї, купувати витратні матеріали за свій рахунок?

 – А який мотив у людини, яка хоче стати професіоналом своєї справи? Стати кращим, розумнішим, реалізуватися, зробити кар’єру. Це нормальне бажання фізично і морально здорової людини.

Я ж в минулому сам брав участь в цих змаганнях і там реалізувався як спортсмен, а тепер перетворився на тренера і продовжую лоскотати собі нерви і, можливо, дратувати інших. Це амбітно, я отримую кайф від цього. Я всім своїм учням кажу, що в кожному з них є частка мене – в техніці, в маніпуляціях, в жестах – всі вони в певних деталях наслідують моїм вмінням. Це як стиль танцю – манера поводження зі зброєю. І мені це подобається – ділитися своїм досвідом для того, щоб ставало більше, нехай хоч на десяток, професійних і підготовлених поліцейських. Як це вийшло у випадку з ТОРівцями.

 – Чи були такі елементи змагань, які присутні в щоденній роботі поліції і тому потребували найменшої підготовки?

Всі поліцейські добре знали протокол надання долікарської допомоги. Крім того, хлопці всі спортивні, підтягнуті, з чудовою спецпідготовкою – тому надання медичної допомоги з подальшим подоланням смуги перешкод, як мені здається, далося їм легко. Всі інші види дуже тісно пов’язані безпосередньо з протоколом роботи особистої охорони, який поліцейські могли хіба що спостерігати зі сторони під час участі в якихось заходах, а деталей роботи, зрозуміло, не знали. Але тепер у хлопців, можна сказати, стало однією професією більше.

.– А як щодо водіння? Адже це невід’ємна складова в роботі патрульних?

– Так, хлопці були підготовлені відсотків на 50. Інші елементи – поліцейський розворот, змійку, заїзд в гараж та інші змагальні компоненти їм допомагав відпрацьовувати каскадер Віталій Бондар. Керівництво патрульної поліції в цьому питанні пішло хлопцям на зустріч, уклавши контракт на навчання екстремального водіння з професіоналом. Але, на жаль, встигли пройти лише близько п’яти занять з курсу, що і дало про себе знати під час виступу. В принципі, якщо б почали хоча б місяців за п’ять – результат нас приємно здивував би.

 – Після подолання смуги перешкод у суддів виникло зауваження щодо технічних характеристик автомобіля, на якому виступали поліцейські. Нібито, його габарити не відповідали нормативам. Чи так це?

 – Так, був такий прецедент, але його швидко і благополучно вирішили. Великою мірою це питання підняли учасники, які недавно виступають і не знають досконало правил і регламентів. Адже цей автомобіль вже пару-трійку разів виступав, тільки змінюючи сукні. У ньому енергетика, зарядженість на перемогу. Коли хлопці виїхали на пробне проходження траси, ті, хто знав цей автомобіль, вигукнули: «Вау! Зараз буде щось неймовірне ». Вони ж не знали, що на підготовку у команди було півтора місяці … Але попри все те, як заявила про себе наша команда, змусило похвилюватися інших учасників.

 – На ХХІV чемпіонаті України автомобіль, на якому виступала команда, був оформлений у фірмовому стилі Disciplina. Це такий рекламний хід школи практичної стрільби, якої Ви, як ми знаємо, є засновником?

– Не зовсім так. На борту цього автомобіля, як на винищувачі, написані ті фірми, завдяки яким стало можливим яскрава і комфортна участь команди у змаганнях. Це і Hard Times Printing, які зробили якісний гарний одяг, і компанія Zviri, яка пошила хлопцям свої фірмові рюкзаки, і рекламне агентство Kreative, які стильно та яскраво оформили автомобіль.

Багато меценатів побажали залишитися непоміченими. Тому в цьому інтерв’ю хочу висловити подяку цим цікавим і небайдужим до спорту бодігардів бізнесменам, нашим друзям, які з року в рік у співпраці з Федерацією охоронців Дніпропетровської області фінансово та організаційно підтримують молоді команди.

­– Чи є вже плани на наступний змагальний сезон?

Я хлопцям говорив, що брати участь в подібних змаганнях і обертатися в цій тусовці мріє кожен, хто розбирається в темі. Поспілкуватися з фахівцями, які охороняють перших осіб держави, бодігардами з-за кордону – цей досвід дорогого коштує.

Я думаю, вони зарядилися. І ось зараз після невеликого відпочинку почнемо підготовку до чемпіонату 2022 року.

Але головне, що я хотів би сказати в напуття, озираючись на досвід нашої команди: не зупиняйтеся на досягнутому. Якщо взяти участь в змаганнях в наступному році і гідно виступити, то з великою часткою ймовірності це вплине на майбутнє: можуть послідувати запрошення до вищих структур, сфера діяльності яких пов’язана з особистою охороною. У них є шанс стати на інший щабель – за знаннями, з фінансів, за сприйняттям світу. Як це сталося колись у нас.