Криворізькі інспектори підрозділу тактико-оперативного реагування (ТОР) кинули виклик і за 6 тижнів підготувалися на чемпіонат України з багатоборства тілоохоронців. Більш того, виступили краще, ніж більшість команд спецпідрозділів. Про підготовку та участь у змаганнях говорили з тренером команди Дмитром Романюком.

 – До 2015 року багатоборство тілоохоронців був досить камерним видом спорту – його види, правила і, втім, кістяк учасників залишався незмінним. Сьогодні ж серед виступаючих на чемпіонатах бачимо все більше учасників, чиї щоденні посадові зобов’язання ніяк не пов’язані з темою особистої охорони. Серед таких – інспектори роти ТОР з Кривого Рогу, які не просто виступили, а й показали результат кращий, ніж у половини учасників. Але хіба це означає, що тепер багатоборців-тілоохоронців можна зробити з будь-кого, хто має хоч якісь навички стрільби та водіння?

– Можна спробувати, але в яку якість ці чималі зусилля виллються? Навички поліцейських – це тільки частина тих умінь, якими володіли хлопці, коли до мене прийшли. Наприклад, Микола Пужанський професійно бореться. Він, до речі, вихованець знаменитого тренера Володимира Коржака, якого, на жаль, цього року не стало.

Я їм казав: «Я б за вас не взявся, якби не знав, які ви насправді». За півтора місяця підготувати команду – це авантюра з авантюр. Не хотілося готуватися так, щоб глядачі під час виступу посміювалися, приставляючи долоню до рота. Хотілося виступити гідно, на певному рівні. У них це вийшло. Єдине, що не вдалося, – це стрільба. Не хочеться, звичайно, говорити про реформу МВС і про те, що поліцейські мало стріляють з табельної зброї … Але це вплинуло на результати нашої команди. Частково вийти з ситуації допомогли тренування в школі практичної стрільби Disciplina. Завдяки заняттям там вони відстрілялися десь посередині і за підсумком стали одинадцятими серед двадцяти семи учасників, залишивши за спиною багато команд спецпідрозділів, які, до речі, працюють безпосередньо за профілем.

 – На локації Disciplina і відбулася Ваше знайомство?

– Так, нас об’єднала тема стрільби. Першим вирішив прийти спробувати потренуватися в Disciplina Микола Пужанський, взяв участь в наших локальних змаганнях на базі ССК «Ведмідь». Йому це так сподобалося, що він підтягнув своїх колег – Андрія Голосенка, Максима Журбу, Володимира Д’яконова та Михайла Сташевського. Зараз ці хлопці – дипломовані спортсмени Міжнародної конфедерації практичної стрільби і можуть брати участь в матчах зі стрільби різного рівня – чемпіонатах країни, Європи або ж світу.

 – Якщо інструкторство в Disciplina – Ваша робота, то який мотив тренувати на змагання бодігардів? Адже це була абсолютно добровільна місія, за яку ні Ви, ні хлопці не отримали особливих почестей, а навпаки, на скільки я знаю, доводилося йти на жертви: приділяти час підготовки на шкоду сім’ї, купувати витратні матеріали за свій рахунок?

 – А який мотив у людини, яка хоче стати професіоналом своєї справи? Стати кращим, розумнішим, реалізуватися, зробити кар’єру. Це нормальне бажання фізично і морально здорової людини.

Я ж в минулому сам брав участь в цих змаганнях і там реалізувався як спортсмен, а тепер перетворився на тренера і продовжую лоскотати собі нерви і, можливо, дратувати інших. Це амбітно, я отримую кайф від цього. Я всім своїм учням кажу, що в кожному з них є частка мене – в техніці, в маніпуляціях, в жестах – всі вони в певних деталях наслідують моїм вмінням. Це як стиль танцю – манера поводження зі зброєю. І мені це подобається – ділитися своїм досвідом для того, щоб ставало більше, нехай хоч на десяток, професійних і підготовлених поліцейських. Як це вийшло у випадку з ТОРівцями.

 – Чи були такі елементи змагань, які присутні в щоденній роботі поліції і тому потребували найменшої підготовки?

– Всі поліцейські добре знали протокол надання долікарської допомоги. Крім того, хлопці всі спортивні, підтягнуті, з чудовою спецпідготовкою – тому надання медичної допомоги з подальшим подоланням смуги перешкод, як мені здається, далося їм легко. Всі інші види дуже тісно пов’язані безпосередньо з протоколом роботи особистої охорони, який поліцейські могли хіба що спостерігати зі сторони під час участі в якихось заходах, а деталей роботи, зрозуміло, не знали. Але тепер у хлопців, можна сказати, стало однією професією більше.

.– А як щодо водіння? Адже це невід’ємна складова в роботі патрульних?

– Так, хлопці були підготовлені відсотків на 50. Інші елементи – поліцейський розворот, змійку, заїзд в гараж та інші змагальні компоненти їм допомагав відпрацьовувати каскадер Віталій Бондар. Керівництво патрульної поліції в цьому питанні пішло хлопцям на зустріч, уклавши контракт на навчання екстремального водіння з професіоналом. Але, на жаль, встигли пройти лише близько п’яти занять з курсу, що і дало про себе знати під час виступу. В принципі, якщо б почали хоча б місяців за п’ять – результат нас приємно здивував би.

 – Після подолання смуги перешкод у суддів виникло зауваження щодо технічних характеристик автомобіля, на якому виступали поліцейські. Нібито, його габарити не відповідали нормативам. Чи так це?

 – Так, був такий прецедент, але його швидко і благополучно вирішили. Великою мірою це питання підняли учасники, які недавно виступають і не знають досконало правил і регламентів. Адже цей автомобіль вже пару-трійку разів виступав, тільки змінюючи сукні. У ньому енергетика, зарядженість на перемогу. Коли хлопці виїхали на пробне проходження траси, ті, хто знав цей автомобіль, вигукнули: «Вау! Зараз буде щось неймовірне ». Вони ж не знали, що на підготовку у команди було півтора місяці … Але попри все те, як заявила про себе наша команда, змусило похвилюватися інших учасників.

 – На ХХІV чемпіонаті України автомобіль, на якому виступала команда, був оформлений у фірмовому стилі Disciplina. Це такий рекламний хід школи практичної стрільби, якої Ви, як ми знаємо, є засновником?

– Не зовсім так. На борту цього автомобіля, як на винищувачі, написані ті фірми, завдяки яким стало можливим яскрава і комфортна участь команди у змаганнях. Це і Hard Times Printing, які зробили якісний гарний одяг, і компанія Zviri, яка пошила хлопцям свої фірмові рюкзаки, і рекламне агентство Kreative, які стильно та яскраво оформили автомобіль.

Багато меценатів побажали залишитися непоміченими. Тому в цьому інтерв’ю хочу висловити подяку цим цікавим і небайдужим до спорту бодігардів бізнесменам, нашим друзям, які з року в рік у співпраці з Федерацією охоронців Дніпропетровської області фінансово та організаційно підтримують молоді команди.

­– Чи є вже плани на наступний змагальний сезон?

– Я хлопцям говорив, що брати участь в подібних змаганнях і обертатися в цій тусовці мріє кожен, хто розбирається в темі. Поспілкуватися з фахівцями, які охороняють перших осіб держави, бодігардами з-за кордону – цей досвід дорогого коштує.

Я думаю, вони зарядилися. І ось зараз після невеликого відпочинку почнемо підготовку до чемпіонату 2022 року.

Але головне, що я хотів би сказати в напуття, озираючись на досвід нашої команди: не зупиняйтеся на досягнутому. Якщо взяти участь в змаганнях в наступному році і гідно виступити, то з великою часткою ймовірності це вплине на майбутнє: можуть послідувати запрошення до вищих структур, сфера діяльності яких пов’язана з особистою охороною. У них є шанс стати на інший щабель – за знаннями, з фінансів, за сприйняттям світу. Як це сталося колись у нас.

Криворожские инспекторы подразделения тактико-оперативного реагирования (ТОР) бросили вызов и за 6 недель подготовились на чемпионат Украины. Более того, выступили лучше, чем большинство команд спецподразделений. О подготовке и участии в соревнованиях говорили с тренером команды Дмитрием Романюком.

 – До 2015 года многоборье телохранителей был достаточно камерным видом спорта – его виды, правила и, впрочем, костяк участников оставались низменными. Сегодня же среди выступающих на чемпионатах видим все больше участников, чьи ежедневные должностные обязательства никак не связаны с темой личной охраны. Среди таких – инспекторы роты ТОР из Криворога Рога, которые не просто выступили, но и показали результат лучший, чем у половины участников. Но разве это значит, что теперь многоборцев-телохранителей можно сделать из любого, кто имеет хоть какие-то навыки стрельбы и вождения?

– Можно попробовать, но в какое качество эти немалые усилия выльются? Навыки полицейских – это только часть тех умений, которыми владели ребята, когда ко мне пришли. Например, Николай Пужанский профессионально борется. Он, кстати, воспитанник знаменитого тренера Владимира Коржака, которого, к сожалению, в этом году не стало.

Я им говорил: «Я бы за вас не взялся, если бы не знал, какие вы на самом деле». За полтора месяца подготовить команду – это авантюра из авантюр. Не хотелось готовиться так, чтобы зрители во время выступления похихикивали, приставляя ладонь ко рту. Хотелось выступить достойно, на определенном уровне. У них это получилось. Единственное, что не удалось, – это стрельба. Не хочется, конечно, говорить о реформе МВД и о том, что полицейские мало стреляют из табельного оружия… Но это повлияло на результаты нашей команды. Выйти из ситуации помогли тренировки в школе практической стрельбы Disciplina. Благодаря занятиям там, они отстрелялись где-то посередине и по итогу стали одиннадцатыми среди двадцати семи участников, оставив за спиной многие спецподразделения, которые, к слову, работают непосредственно по профилю.

 – На локации Disciplina и состоялась Ваше знакомство?

– Да, нас объединила тема стрельбы. Первым решил прийти попробовать потренироваться в Disciplina Николай Пужанский, принял участие в наших локальных соревнованиях на базе ССК «Медведь». Ему это так понравилось, что он подтянул своих коллег – Андрея Голосенко, Максима Журбу, Владимира Дьяконова и Михаила Сташевского. Сейчас эти ребята – дипломированные спортсмены Международной конфедерации практической стрельбы и могут принимать участие в матчах по стрельбе разного уровня – чемпионатах страны, Европы или же мира.

 – Если инструкторство в Disciplina – Ваша работа, то какой мотив тренировать на соревнования бодигардов? Это ведь была совершенно добровольная миссия, за которую ни Вы, ни ребята не получили особых почестей, а наоборот, на сколько я знаю, приходилось идти на жертвы: уделять время подготовке в ущерб семьи, приобретать расходники за свой счет?

– А какой мотив у человека, который хочет стать профессионалом своей деятельности? Стать лучше, умнее, реализоваться, сделать карьеру. Это нормальное желание физически и морально здорового человека.

Я же в прошлом сам принимал участие в этих соревнованиях и там реализовался как спортсмен, а теперь перевоплотился в тренера и продолжаю щекотать себе нервы и, возможно, раздражать кого-то другого. Это амбициозно, я получаю кайф от этого. Я всем своим ученикам говорю, что в каждом из них есть частица меня – в технике, в манипуляциях, в жестах – все они в определенных деталях подражают моим умениям. Это как стиль танца – манера обращения с оружием. И мне это нравится – делиться своим опытом для того, чтобы становилось большее, пусть хоть на десяток, профессиональных и подготовленных полицейских. Как это было в случае с ТОРовцами.

 – Были ли такие элементы соревнований, которые присутствуют в ежедневной работе полиции и потому требовали наименьшей подготовки?

– Все полицейские отлично знали протокол оказания доврачебной помощи. Кроме того, ребята все спортивные, подтянутые, с великолепной спецподготовкой – поэтому предоставление медицинской помощи с последующим преодолением полосы препятствий, как мне кажется, далось им легко. Все остальные виды очень тесно связаны непосредственно с протоколом работы личной охраны, который полицейские могли разве что наблюдать со стороны во время участия в каких-то мероприятиях, а деталей работы группы личной охраны, разумеется, не знали. Но теперь у ребят, можно сказать, стало на одну профессию больше.

– А как насчет вождения? Это ведь неотъемлемая составляющая в работе патрульных?

– Да, ребята были подготовлены процентов на 50. Остальные элементы – полицейский разворот, змейку, заезд в гараж и другие соревновательные компоненты им помогал отрабатывать каскадер Виталий Бондарь. Руководство патрульной полиции в этом вопросе пошло ребятам на встречу, заключив контракт на обучение экстремальному вождению с профессионалом. Но, к сожалению, успели пройти только около пяти занятий из курса, что и дало о себе знать во время выступления. В принципе, если бы начали хотя бы месяцев за пять – результат нас приятно удивил бы.

 – После преодоления полосы препятствий у судей возникло замечание относительно технических характеристик автомобиля, на котором выступали полицейские. Якобы, его габариты не соответствовали нормативам. Так ли это?

– Да, был такой прецендент, но его быстро и благополучно разрешили. По большей мере этот вопрос подняли участники, которые недавно выступают и не знают в совершенстве правил и регламентов. Ведь этот автомобиль уже пару-тройку раз выступал, только меняя платья. В нем энергетика, заряженность на победу. Когда парни выехали на пробное прохождение трассы, те, кто знал этот автомобиль, воскликнули: «Вау! Сейчас будет что-то невероятное». Они же не знали, что на подготовку у команды было полтора месяца… Но вопреки всему то, как заявила о себе наша команда, заставило помандражировать других участников.

 – На ХХІV чемпионате Украины автомобиль, на котором выступала команда, был оформлен в фирменном стиле Disciplina.  Это такой рекламный ход школы практической стрельбы, которой Вы, как мы знаем, являетесь основателем?

– Не совсем так. На борту этого автомобиля, как на истребителе, написаны те фирмы, благодаря которым стало возможным яркое и комфортное участие команды на соревнованиях. Это и Hard Times Printing, которые сделали качественные красивую одежду, и выпускающая снаряжение и оборудование для спортзалов компания Zviri, которая пошила парням свои фирменные рюкзаки, и рекламное агентство Kreative, которые стильно, ярко и броско оформило автомобиль.

Многие меценаты пожелали остаться незамеченными. Поэтому в этом интервью хочу выразить благодарность этим интересным и небезразличным к спорту бодигардов бизнесменам, нашим друзьям, которые из года в год в сотрудничестве с Федерацией телохранителей Днепропетровской области финансово и организационно поддерживают молодые команды.

­– Имеются ли уже планы на следующий соревновательный сезон?

– Я ребятам говорил, что принимать участие в подобных соревнованиях и вращаться в этой тусовке мечтает каждый, кто разбирается в теме. Пообщаться со специалистами, которые охраняют первых лиц государства, бодигардами из-за рубежа – этот опыт дорогого стоит.

Я думаю, они зарядились. И вот сейчас после небольшого отдыха начнем подготовку к чемпионату 2022 года.

Но главное, чтобы я хотел сказать в напутствие, оглядываясь на опыт нашей команды: не останавливайтесь на достигнутом. Если принять участие в соревнованиях в следующем году и достойно выступить, то с большой долей вероятности это повлияет на будущее: могут последовать приглашения в вышестоящие структуры, сфера деятельности которых связана с личной охраной. У них есть шанс стать на другую ступень – по знаниям, по финансам, по восприятию мира. Как это случилось когда-то у нас.